Згідно з геоморфологічним районуванням, національний природний парк «Вижницький» розташований в області Зовнішніх Карпат, районі низькогірного рельєфу Покутсько-Буковинських Карпат, що в тектонічному відношенні співпадає з зовнішньою антиклінальною зоною у місці зчленування Східно-Європейської рівнини і Карпатських складчастих гір.

За схемою морфологічної класифікації рельєфу Буковинських Карпат [А.І.Пантелеймонов, 1960], рельєф національного парку віднесено до гірського скульптурно-тектонічного типу, ерозійно-денудаційного підтипу, комплексу низькогірного рельєфу Берегових Карпат із згладженими вершинними гребнями. Ерозійно-акумулятивний підтип рельєфу виділяється у днищах основних річок та їх приток.

В рельєфі зовнішньої (Скибової) зони переважає низькогірний рельєф і здебільшого низькогірних антиклінальних хребтів і гірських споруд з різним ерозійним розчленуванням. Лише хребет Смідоватий можна віднести до скибового середньогір’я..

В окремих місцях спостерігаються гравітаційні форми рельєфу у вигляді зсувів та осипів незначних розмірів.

Таким чином, м’якість рельєфу передгірної Буковинської височини пояснюється своєрідним розвитком долинної системи в умовах тривалого опускання. Цьому сприяють і поширені тут зсувні явища.

Своєрідна геоморфологічна будова території НПП «Вижницький» у поєднанні з теплим м’яким кліматом сформували тут унікальні теплолюбові комплекси з переважанням буково-ялицевих та ялицево-букових лісів багатих на рідкісні види, що сприятиме комплексному вирішенню питань охорони природних комплексів в умовах їх рекреаційного використання.